вклад

-у, ч.

1) Грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або державного банку. || Переведення грошей у менш ліквідну форму для отримання прибутку.

••

Безстроко́вий вклад — вклад, збереження якого не обмежене заздалегідь встановленим терміном.

Ви́грашний вклад — заощадження, дохід за якими виплачується у формі грошових виграшів.

Вклад до запита́ння — вклад, призначений для поточних розрахунків.

Вклад на пред'явника́ — вклад, за якого в ощадній книжці не вказують прізвища власника.

Довготерміно́вий вклад — вклад, вилучення якого допускається лише після закінчення певного строку (року і більше).

Іменни́й вклад — вклад на конкретну особу.

Інвестиці́йний вклад — вкладення грошових сум у державні цінні папери.

Нагрома́джуваний вклад — вклад, за умовами якого вкладник має право і зобов'язаний поповнювати його.

Нерухо́мий вклад — вклад, за яким протягом тривалого часу не здійснювалися операції.

Оща́дний вклад — кошти, внесені фізичною особою в банк на збереження до запитання.

Строкови́й (терміно́вий) вклад — кошти, розміщені в банку на конкретно зазначений термін.

Умо́вний вклад — грошовий вклад, що його внесено однією особою на ім'я іншої особи, яка має право розпоряджатися вкладом лише в разі дотримання певних умов.

Фікти́вний вклад — зарахований на депозит кредит, що його надано банком своєму клієнту.

Цільови́й вклад — зазвичай довготерміновий та високодохідний вклад, що його розміщено у банку з наперед визначеною метою.

2) перен., рідко. Те саме, що внесок 2).